Реформатор живопису

Казимир Малевич народився в польській родині, яка проживала тоді в Києві. Батько його був керуючим на цукровому заводі І. Терещенка, а згодом перейшов працювати на цукроварню поблизу Білопілля. Саме в цей час Казимир захопився українським мистецтвом розпису: він вивчає різноманітні техніки, намагається робити перші власні спроби в малюванні. Через якийсь час родина Малевичів переїжджає до Вовчика, потім – до Конотопа. У ці роки Казимир прагне здобути професійну освіту художника, проте це йому ніяк не вдається. Наступним містом, до якого переїхала сім’я, був Курськ. Саме тут на художній виставці вперше з’явилися роботи Малевича. Ця скромна подія – початок відліку грандіозної виставкової діяльності талановитого художника.

Уже через десять років Малевич проголошує, що кубофутуризм – це єдино правильний шлях у мистецтві. Він стає не лише практиком, але і теоретиком нового напрямку.

У середині двадцятих років Малевич стає всесвітньо відомим художником. Його картини демонструються в Західній Європі та США. Його перебування за кордоном – це низка тріумфів, адже його вважають справжнім реформатором живопису ХХ століття.

За книгою «100 найвідоміших українців» (156 слів)

91. Український Мікеланджело

Саме так називали Івана Кавалерідзе. Видатний скульптор, кінорежисер, драматург… Його фільми знищували, а скульптури не брали в музеї, побоюючись викликати гнів партійних керівників. Хоча провина Кавалерідзе була всього-на-всього в тому, що він писав пейзажі та продавав їх на ринку, щоб не померти з голоду…

Іван Кавалерідзе – потомок давнього грузинського роду. Навчався в приватній гімназії в Києві, потім – у художньому училищі, а вечорами підробляв у Київському оперному театрі. Потім – Академія мистецтв у Петербурзі, а далі – Париж. Незважаючи на визнаний талант, він не хоче слави та живе дуже скромно: працює вчителем малювання та режисером повітового самодіяльного театру. З його майстерні тоді ж виходять у світ пам’ятники Тарасові Шевченку, Григорію Сковороді та інші монументальні твори. Як режисер він працював над фільмами «Запорожець за Дунаєм» та «Наталка Полтавка». Стрічка «Злива», присвячена подіям гайдамаччини, була знищена як націоналістична.

Цікаво, що частина творів Кавалерідзе відродилася після того, як художник пішов з життя. Пам’ятники Григорію Сковороді, княгині Ользі та Ярославу Мудрому були встановлені в Києві наприкінці ХХ століття.

За А. Клімовим (163 слова)

92. Геній Леонардо да Вінчі

Кілька десятків років тому інженери, узявши креслення конструкцій Леонардо да Вінчі, вирішили побудувати за ними машини. Народжені в п’ятнадцятому столітті, прийшли у століття двадцяте вертоліт, і планер, і перший самохідний екіпаж із пружинним механізмом, і парашут, і висувна пожежна драбина.



Якось страшенна повінь прийшла у Флоренцію. Стали думати, як уникнути затоплення в майбутньому – і тут знайшли проект Леонардо. Це був проект захисту міста від майбутніх повеней, тобто ще один неоціненний подарунок з минулого.

Геній да Вінчі неймовірний! Природа захотіла з’єднати всі таланти в одній людині, наділивши її такою різноманітністю досконалостей, що їх вистачило б на добрий десяток людей. Краса його тіла була довершеною. Його величезна фізична сила поєднувалася зі спритністю, розум і сміливість завжди вирізнялись особливою, не схожою ні на що глибиною. Учасник усіх змагань і турнірів, гострослов і блискучий оратор, співак, поет, музикант, геніальний художник, механік, астроном, біолог, анатом – увесь цей спектр сконцентрувався лінзою епохи Відродження, породивши особистість, яка з’являється в історії, мабуть, раз на кілька тисяч років.

За Я. Головановим (160 слів)

93. Катерина Білокур

Настав час, коли полтавська Богданівка стала мистецькою столицею Катерини Білокур. Звідси, з біленької селянської хати, рушила у великі світи творчість народної художниці, пішла до людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили, майже фантастичної краси. Спершу її картини побачила Полтава, потім вони з’явилися в Парижі. Біля них товпилися відвідувачі на міжнародних виставках, бо хотіли знати, хто ж авторка цих незвичайних полотен? Звідки такий уроджений артистизм у простої української жінки, таке естетичне чуття, багатство та сила уяви?

Дочка України, народний художник республіки, Катерина Білокур привернула на виставках загальну увагу до своєї праці, уразивши найвибагливіших поціновувачів яскравою самобутністю, поетичною силою своїх творів. Вона мовби розповідала світові, який талановитий її народ, як розвинене в нього від природи естетичне почуття і яка сприйнятлива його душа до всього прекрасного в житті.

Україна славиться народним мистецтвом з давніх-давен. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник – будь-яка вжиткова річ під рукою невідомого художника ставала витвором мистецтва.

За О. Гончаром (168 слів)


7781045365422647.html
7781100435462958.html
    PR.RU™